понеділок, 1 липня 2013 р.

А карась таки вередує!

  Радий знову вітати Вас на сторінках цього блогу.
  На днях, з'явилася вільна хвилинка, а разом з нею -- можливість трохи порибалити. Риболовля вийшла мало результативна, але разом з тим -- і надзвичайно цікава. Тому, зараз хочу поділитися з вами своїми емоціями від тої рибалки. І так...

   Так сталося, що в середині робочого тижня, випав мені, незапланований вихідний. Як наслідок, повстало питання, що краще: провалятись цілий день на дивані, чи сходити порибалити? Не довго думаючи, був обраний другий варіант -- на карасеву рибалку!
 Оскільки, на вулиці стояла пекельна спека, а прохолодний ранок, був потрачений на даремну прогулянку на роботу, то на ставок вирішив йти ближче до вечора. Часу було ще  вдосталь, тому щоб не нудитись, вирішив власноруч приготувати "карасеву прикормку" та кілька насадок (наживок).
 Так, на момент відправлення з дому, було приготовлено три різні наживки (хліб, тісто та "манна бовтушка"), а також -- пів відра "універсальної прикормки". І, як тільки спека на вулиці почала тихенько падати, взяв свої "риболовні заготовки" і снасті, та сповнений надій відправився на ставок.
  Прибувши на ставок, одразу помітив дві речі: досить прозора вода та косяки малька, що досить сміливо намагалися з'їсти все, що попадало у воду. Оскільки, ставок мені відомий давно, то такі ознаки, вказували мені на хороший улов, навіть без прикормки. Тому, довго не думаючи,  прикормив (на всякий випадок) місце і одразу закинув спортивну поплавкову оснастку. Хотілося, як найскорше дізнатись, на якій глибині буде краще клювати карась цього разу і на яку приманку. Коротше кажучи,все -- як завжди.
 Та, дана карасева рибалка виявилась не зовсім звичайною, а скоріше -- навпаки. Досить швидко, вода у ставку біля мене, буквально закипіла життям. Косяки карасів різного розміру плавали  прямо у мене  бід носом! При цьому, періодично в поле зору попадали просто величезні екземпляри карасевого роду. Я й уявити не міг, що в даному ставку водяться такі карасі-гіганти!
 Те, що було дальше -- ще цікавіше! З дна і "на пів-води" -- не клювало зовсім. Ближче до поверхні, любу насадку моментально збивала малеча, трохи більша за гачок, а гачки я використовую -- найменші, що є в продажі. Карасі більшого розміру, просто спостерігали за діями малечі і не реагували ні на одну приманку. Що я тільки не робив: і підігрував насадками на місці, і плавно потягував туди-сюди, і міняв довжину повідка -- результат один. Малеча збиває насадку, а дорослі -- спокійно спостерігають. І навіть, коли я гачок з наживкою ювелірно підводив  прямо "під ніс" великого карася, він просто відвертався в іншу сторону.
 В результаті, за три години риболовлі, було спіймано (і зразу відпущено) три карасики, розміром в мізинець. А ще, нагодовано безліч малька у воді, та стільки же (а може й більше) -- комарів на березі.
 P.S.
  Не знаю, чим пояснюється  така поведінка карася: може спека, а може ще щось... Та, точно сказати можу наступне: прислів'я "Вік живеш -- вік учись!" -- на 100% характеризує карасеву риболовлю.