Поплавчанка для карася.

  Велика популяція карася, навіть в екстримальних умовах,  роблять його об'єктом №1 любительського рибальства. Більшість риболовів любителів ловлять карася на поплавкову вудку.Напевне, поплавчанка  є оптимальною снастю для рибалки на карася. Ця невелика риба, просто, обожнює замулені і зарослої прибережній зоні.

Ловити карася поплавковою вудочкою  - одне з найбільш захоплюючих занять, як для риболова-новачка, так і для досвідченого спортсмена . Цьому є декілька причин:

•  карась майже завжди показує свій характер та примхливе ставлення до наживки;
•  часто тримається улюблених місць у водоймі, які він обрав в якості житла і їдальні, і які відшукати буває досить важко. 

 Клювання  карася досить різноманітне. Іноді карась відразу топить поплавець, або ж піднімаючи наживку, акуратно кладе поплавець на воду. А часто, пробує і випльовує наживку так, що поплавець тільки ледь помітно тремтить. Вгадати момент підсікання досить складно, особливо -- коли  насадку риба бере не впевнено. Під час риболовлі на карасів, рибалки часто роблять багато холостих підсікань, часто риба сходить з гачка. Різке, не своєчасна підсікання приводить до розриву ніжних губ карася. Теж саме відбувається при спробі висмикнути рибину з води різким змахом вудилища. Підтягувати підсіченого карася потрібно делікатно-акуратно.

  Що б добитися більш-менш нормального улову карася, потрібно, в першу чергу, оснастити вудку чутливим  поплавцем. Підійдуть спортивні поплавці легкого класу. Під словом «спортивний» слід розуміти поплавець який, по перше, кріпиться до волосіні не мене ніж в 2 місцях, а по друге -- в якості надводного тіла має тільки дуже тонку (мініатюрну) антену.Такий поплавець зробить поплавчанку для карася вельми чутливим засобом лову.

  Не рекомендується застосовувати поплавці, які мають товсту антену і кріпляться до волосіні в одній нижній точці. Такі поплавці малопридатні до застосування взагалі. Вони створюють набагато більший опір для риби під час клювання, ніж повинна становити вага насадки на гачку.Зайвий грузок, для притоплення подібного поплавця, насторожує рибу і вона випльовує насадку.При підсіканні та витягуванні з води утопленого поплавця закріпленого за одну нижню точку тіла, створюється більший опір, а як наслідок -- більше шуму, що для карасевої рибалки зовсім не бажано.

 Огрузку поплавця, зазвичай, виконують наступним чином:

1.   підпасок -- (самий нижній грузик) кріплять недалеко від гачка. Зазвичай він якорить оснастку, що б та не пливла під впливом течії чи вітру. Його маса може бути різною в залежності від погодних умов, наявності течії вод, товщини жилки, плавучості і форми поплавця і т.д. Але рекомендується завжди зводити масу підпаска до мінімуму;
2.  основна огрузка у вигляді оливки або декількох дробинок розташовується вище на волосіні;
3.  маса основної огрузки вибирається таким чином, що б він притоплював основне плавуче тіло  поплавця, маса підпаска повинна притоплювати решту поплавця до стану, коли над водою видно лише верхівку антенки.

  Якщо карась досить активний і накидається на тонучий корм,можна застосовувати спосіб лову на повільно тонучу наживку. В такому випадку оснастка монтується так, що 5 - 10 дробинок рівномірно розподіляють на жилці між поплавцем та гачком.

 Ловити карася часто доводиться в зарослих місцях, тому оснащувати вудку на карася котушкою доцільно не завжди, тим більше, що розмір риби дозволяє. Навіть великого карася цілком можливо підтягнути до берега використовуючи махову вудку без котушки.Відсутність котушки значно полегшує снасть, а вудилище без кілець зменшує кількість зачіпів за стебла очерету.

 Вудилище для лову карася підходить будь-яке, можна взяти і дешевше - зі склопластику. Такі вудки найбільш міцні і не бояться ударів. При довжині вудлища більше 5 метрів, краще обрати вудилище з вуглепластика - воно набагато легше, правда і більш ламке.

 Пам'ятайте, карась - житель замуленого дна, шукати його на каменях, піску -- не має сенсу. Також, він уникає занадто щільних заростей очерету - тут для нього немає достатнього простору та мулу, щоб знаходити корм.Найбільш улюблені місця проживання карася -- це  мілководдя, у вікнах водної рослинності. Примірні глибини складають 0,5 - 1,5 метра. У замулених неглибоких старих ставках, карась може переміщатися по всій акваторії водойми, і підходити близько до берега в будь-якому місці.

  На незнайомий водойму корисно поспостерігати за водою. В місцях своїх стоянок, карась досить активно хлюпається на поверхні, пересуваючись по очеретяним заростях, рухає стебла, здригання цих стебел добре помітно.Особливо уважно слід обстежити важкодоступні місця, зарослі водною рослинністю. Дуже часто, саме в глухих закутках, серед заростей латать де рибу не лякають і зустрічаються справжні карасячі столові.