вівторок, 9 липня 2013 р.

Наші риби. Карась

  У наших водоймах мешкають одночасно два види карася - круглий, або золотий карась, з високим, іноді майже округлим тілом, що має бронзово-золотисте забарвлення, і карась срібний з більш низьким і довгастим тілом і менш темним, буро-сірим з металевим відливом забарвленням луски.
Срібний карась, на відміну від золотого, має сріблясте черевце, більшу кількість зябрових тичинок, а також більш виїмчастий хвостовий плавець. Спинний плавець у обох карасів довгий, трохи закруглений. Грудні й черевні плавники у золотого червонуваті, у срібного - жовтуваті або сірі. Рот у карасів без щелепних зубів і вусиків, глоткові зуби однорядні.

  Карасі невибагливі до якості води. Вони зустрічаються і у великих, чистих озерах, і в річках, і в болотистих ставках, в тихих затоках річок, в різних канавах, кар'єрах і навіть у водоймах з кислою водою, де інші риби не можуть мешкати. Карасі можуть довго переносити малу кількість розчиненого у воді кисню, що не можуть інші риби. Вони витривалі до мінусових температур і навіть не гинуть в результаті замерзання, якщо не промерзнуть тканинні рідини їх тіла. Взимку, як і при тимчасовому пересиханні водойми, вони закопуються в мул, де впадають в анабіоз. Срібні карасі не надовго закопуються в мул і після переляку. Свої зимові місця карасі залишають лише після танення льоду і достатнього нагрівання води.

Нерестяться карасі пізньою весною та на початку літа, при температурі води 14 °. Розпал нересту - при 17-19 ° і вище. Ікру відкладають кількома порціями,частіше не більше трьох порцій. Триває нерест у карася, з кінця травня і аж до середини липня. Нерестяться вони переважно в ранковий час. Ікра у карася липка, розміром до 1 мм в діаметрі. Цікаво, що зазвичай самців срібного карася набагато менше, ніж самок, або -- немає зовсім. У такому випадку ікра запліднюється спермою інших видів риб; коропа, золотого карася і багатьох інших. У золотого карася навпаки -- зазвичай самці переважають над самками. Плодючість карасів досягає 400 тис. ікринок. Статевої зрілості вони досягають на другому-третьому році життя, причому самці на рік раніше самок. Розміри статевозрілих рибин коливаються в широких межах. Все залежить від чисельності карасів у водоймі і кількості їхньої їжі

  Харчується золотий карась дрібними придонними організмами: рачками, личинками комах, а також черв'яками та водними рослинами. Срібний карась живиться тими ж організмами, що і золотий, однак він пристосований харчуватися також організмами, що живуть у товщі води.

   Золотий карась поширений у водоймах Європи та Азії, срібний -- у східній частині Азії. Але в результаті акліматизаційних заходів, срібний карась розповсюдився на всі водойми, де мешкає золотий карась. На Україні обидва види поширені в басейнах усіх річок. У великих водосховищах кількість золотого карася зменшується через відсутність нерестових місць. За те чисельність срібного карася -- з року в рік тільки збільшується.

Немає коментарів:

Дописати коментар